ПІННЕ ПОЖЕЖОГАСІННЯ

Найбільшого поширення установки пінного пожежогасіння набули в енергетиці і таких галузях промисловості, як нафтовидобувна, хімічна, нафтохімічна, нафтопереробна і металургійна.

Установки пінного пожежогасіння відрізняються від водяних наявністю пристроїв для отримання піни (зрошувачі, піногенератори), а так само наявністю в установці піноутворювача і системи його дозування. Решта елементів і вузлів по влаштуванню аналогічна установкам водяного пожежогасіння.

Вибір дозуючого пристрою в установках пінного пожежогасіння здійснюється залежно від конкретних особливостей об'єкту, що захищається, системи водопостачання і типу установки (спринклерна або дренчерна). На даний час системи дозування піноутворювача проектують по двох основних схемах: з наперед приготованим розчином піноутворювача і з дозуванням піноутворювача в потік води за допомогою насоса-дозатора з дозуючою шайбою або за допомогою змішувача.

Прикладом застосування установок пожежогасіння може бути гасіння нафти. Для гасіння пожеж резервуарів з нафтою або нафтопродуктами застосовують пінне пожежогасіння. При цьому шар піни наноситься на поверхню палаючої рідини. Під впливом нагрітої до температури кипіння палаючої рідини, частина піни руйнується. Вода, що виділилася в результаті цього у вигляді крапельок, проходячи через палаючу рідину, охолоджує її поверхневий шар, що приводить до зниження швидкості випаровування рідини. Частина піни, що залишилась, накопичуючись шаром певної товщини на поверхні палаючої рідини, перешкоджає випаровуванню останньої. Завдяки цьому, кількість пари нафти або нафтопродукту, що надходить у зону горіння, різко скорочується й стає недостатньою для підтримки горіння і воно припиняється.